- А - Б - В - Г - Ґ - Д - Е - Є - Ж - З - И - І - Ї - Й - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Ю - Я -
- Па - Пд - Пе - Пє - Пз - Пи - Пі - Пк - Пл - Пн - По - Пп - Пр - Пс - Пт - Пу - Пф - Пх - Пч - Пш - Пь - Пю - Пя - П' -

Правопис українських слів на літери ПО

поло́нський - (від: Полонне)
полоня́нин - (полонений) [рідко]
поло́паний - (який полопався в багатьох місцях) [розм.
поло́пати - (полопатися) [рідко]
полоска́льниця - (посудина)
полохки́й [рідко]
По́лоцьк - (місто в Білорусі)
полоши́ти [розм.]
полоши́тися - (відчувати страх боятися)
Полта́ва - (місто в Україні)
полува́л - (груба шкіра яка використовується переважно на підошву)
полу́дній [діал.]
полу́мацьок - (міра ваги; посудина) [арх.]
по́лумінь - (полум'я) [поет.]
полу́ндра [розм.]
полуни́чник - (ділянка землі засаджена кущами полуниць; наливка)
полуні́ч - (північ - час на межі двох діб) [рідко]
полу́паний - (порубаний поколотий)
полупа́ти - (поколоти порубати)
полупи́ти [розм.]
по́луск [рідко]
получа́ти - (з'єднувати поєднувати)
полу́чити - (поцілити) [розм.]
полу́чка [розм.]
полу́ччати - (поліпшати; покращати; погарнішати) [розм.
по́лчище [зневажл.]
по́льдер - (осушена ділянка моря)
по́лька - (представниця національності)
по́льний [переважно у словосполученні: польний гетьман]
полюва́ч [рідко]
полюдні́ти - (стати людяним; стати людним) [розм.]
поляга́ти - (нахилятися стеблом до землі - про рослини)
полягти́ - (загинути; зникнути)
полягти́ся - (нахилитися стеблом до землі - про рослини; насуваючись поширитися
поля́нка - (представниця племені полян) [іст.]
поля́пас [розм.]
поля́чити - (ополячувати) [рідко]
помага́ч [розм.]
пома́дити [розм.]
пома́зати - (покрити чимось жирним)
пома́затися - (помазати себе; забруднитися)
пома́зувати - (мазати потроху) [ розм.]
помали́ти [розм.]
1 < 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 > 50
На сторінку