- А - Б - В - Г - Ґ - Д - Е - Є - Ж - З - И - І - Ї - Й - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Ю - Я -
- Ца - Цв - Це - Цє - Цз - Ци - Ці - Цк - Цл - Цм - Цн - Цо - Цр - Цс - Цу - Цх - Ць - Цю - Ця -

Правопис українських слів на літеру Ц

цаба́нити - (лаяти) [діал.]
цабе́кати [розм.]
цале́вий [діал.]
цаль - (дюйм) [діал.
ца́па - (сторч дибки)
цапи́ха [розм.]
ца́пки [розм.]
цапко́м [розм.]
ца́плений [розм.]
цапува́ти [розм.]
ЦАР - (Центральноафриканська Республіка)
цара́нин - (селянин) [діал.]
Ца́ргород - (староукраїнська назва м. Константинополя нині Стамбул)
цареня́ [розм.]
ца́рик [зневажл.]
цари́нник - (охоронник на царині) [розм.]
цари́ст [іст.]
Царича́нка - (районний центр в Україні)
ца́рствіє [церк.]
царьо́к [зневажл.]
царя́ [розм.]
цве́нькіт [розм.]
цви́гання [розм.]
цви́гати [розм.]
цви́гнути [розм.]
цви́ндрик - (легковажний чоловік юнак; жевжик)
цви́ндрити - (нерозумно витрачати гроші) [діал.]
цви́ндря - (легковажна людина) [діал.]
цві́гати [діал.]
цві́гнути [діал.]
цві́кати [розм.]
цві́кер - (пенсне) [рідко]
цві́кнути [розм.]
цвісти́ - (квітнути; процвітати)
цвіт - (квіти; кращі люди якогось суспільного середовища - перен.) [збірн.]
Цвітко́ве - (селище в Україні)
цвітни́й [розм.]
цвітни́к [діал.]
цвіту́чий - (укритий цвітом) [розм.]
цвіть - (цвіт)
ЦВК - (Центральна виборча комісія)
цвьох [розм.]
цвьо́хати [рідко]
цебені́ти [розм.]
цебри́на [діал.]
цегли́ння [розм.]
цегля́рка [діал.]
це́дра - (зовнішній забарвлений шар кірки плодів цитрусових; подрібнена висушена апельсинова й лимонна кірка яка вживається як прянощі)
це́зій - (хімічний елемент)
Цейло́н - (острів в Індійському океані)
цейс - (оптичний прилад фірми «Цейс» ) [розм.]
цекі́вка - (інструмент)
целака́нт - (риба)
Це́лебес - (острів у Зондському архіпелазі)
целіба́т - (безшлюбність)
целі́т - (препарат целюлози)
целобіо́за - (основна структурна одиниця целюлози)
целоте́кс - (замінник шкіри)
целюла́за - (фермент який розщепляє целюлозу)
целюло́за - (клітковина)
цеме́нт [у множині вживається рідко]
цента́вр - (кентавр) [рідко]
центр - (точка перетину осей у фігурі)
центра́л - (у царській Росії – центральна каторжна тюрма) [іст.]
1 2 3 4 5 6 7