- А - Б - В - Г - Ґ - Д - Е - Є - Ж - З - И - І - Ї - Й - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Ю - Я -
- Уа - Уб - Ув - Уг - Уґ - Уд - Уе - Ує - Уж - Уз - Уі - Уї - Уй - Ук - Ул - Ум - Ун - Уо - Уп - Ур - Ус - Ут - Уф - Ух - Уц - Уч - Уш - Ущ - Ую - Уя -

Правопис українських слів на літеру У

узгля́днити - (взяти до уваги врахувати)
узгля́днювати - (брати до уваги враховувати)
узглядня́ти - (враховувати) [діал.]
узго́джений - (від: узгодити)
узда́ - (вуздечка) [рідко]
узде́чка [рідко]
уздогі́н [діал.]
уздорови́ти - (зцілити вилікувати)
уздріва́тися - (зустрічатися)
уздрі́тися - (зустрітися)
узива́тися - (іменуватися мати ім'я
узи́му [діал.]
Узи́н - (селище в Україні)
узі́р - (зовнішній вигляд чого-небудь; взірець; візерунок)
узли́тися [розм.]
узо́рити - (освітити - про зірку) [розм.]
узрі́ти [рідко]
у́зус - (те що стало загальноприйнятим
уїда́тися - (чіплятися; глибоко заходити куди-небудь - про дим пилюку тощо; приїдатися)
уїжджа́ти - (долати якусь відстань) [рідко]
уї́жно - (досить їжі)
уї́сти - (наїстися) [розм.]
уї́стися - (наїстися)
уї́хати - (їдучи потрапляти в середину
уйма́ти [діал.]
уйня́ти [діал.]
уйти́ - (пройти певну відстань) [діал.]
ука́жчик [розм.]
ука́жчиця [розм.]
ука́зник [розм.]
укалічі́ти - (скалічіти) [діал.]
ука́пати - (покрити що-небудь краплями)
ука́пувати - (покривати краплями; обкапувати)
укара́ння [діал.]
укара́ти [діал.]
Укая́лі - (річка в Південній Америці))
укі́нчити [діал.]
укі́с - (скошування)
укі́сний - (від укіс - накошене)
укла́д - (у житті родині
уклада́льник - (фахівець)
уклада́ння - (уміщення складання)
уклада́ти - (класти)
уклада́тися - (складати пакувати речі
укла́дений - (до укласти)
укла́дення - (уміщення)
укла́дистий - (місткий)
укла́ндати - (убити; умовити) [діал.]
укла́сти - (спакувати)
укла́стися - (спакувати речі; підготуватися до сну)
уклика́ти [рідко]
уклі́н - (поклін)
уклі́нний - (від: уклін)
укло́н - (похила поверхня)
уклони́ти - (схилити) [рідко]
укло́нний - (від: уклон)
уклю́нутися - (з'явитися завестися)
укмі́тити - (помітити) [діал.]
укміча́ти [діал.]
уко́їти - (учинити) [розм.]
уко́їтися - (скоїтися) [розм.]
уколо́ти - (поранити)
уко́лотий - (поранений)
уколо́шкати - (убити; заспокоїти - перен.) [фам.]
уко́лювати - (подразнювати ранити; прикро вражати)
уко́люватися - (уколювати себе чимось гострим)
уконтентува́тися - (задовольнитися вдовольнитися; пригоститися
уко́паний - (виритий)
укопа́ти - (викопати вирити що-небудь)
уко́пувати - (викопувати виривати)
уко́ськатися - (заспокоїтися; утихомиритися) [розм.]
уко́ськуватися - (заспокоюватися втихомирюватися)
укоти́ти - (робити поверхню гладкою)
укоти́тися - (стати рівним гладким - про поверхню)
уко́чений - (вирівняний; з гладкою поверхнею)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 > 19
На сторінку