- А
- Б
- В
- Г
- Ґ
- Д
- Е
- Є
- Ж
- З
- И
- І
- Ї
- Й
- К
- Л
- М
- Н
- О
- П
- Р
- С
- Т
- У
- Ф
- Х
- Ц
- Ч
- Ш
- Щ
- Ю
- Я
-
- Уа
- Уб
- Ув
- Уг
- Уґ
- Уд
- Уе
- Ує
- Уж
- Уз
- Уі
- Уї
- Уй
- Ук
- Ул
- Ум
- Ун
- Уо
- Уп
- Ур
- Ус
- Ут
- Уф
- Ух
- Уц
- Уч
- Уш
- Ущ
- Ую
- Уя
-
Правопис українських слів на літеру У
узгля́днити - (взяти до уваги врахувати)
узгля́днювати - (брати до уваги враховувати)
узгля́днюватися [рідко]
узглядня́ти - (враховувати) [діал.]
узго́джений - (від: узгодити)
узда́ - (вуздечка) [рідко]
узде́чка [рідко]
узде́чковий [рідко]
уздогі́н [діал.]
уздорови́ти - (зцілити вилікувати)
уздоро́влений [діал.]
уздоро́влювати [діал.]
уздоро́влюватися [діал.]
уздріва́тися - (зустрічатися)
уздрі́тися - (зустрітися)
узива́тися - (іменуватися мати ім'я
узи́му [діал.]
Узи́н - (селище в Україні)
узі́р - (зовнішній вигляд чого-небудь; взірець; візерунок)
узли́тися [розм.]
узлости́тися [діал.]
узо́рити - (освітити - про зірку) [розм.]
узрі́ти [рідко]
у́зус - (те що стало загальноприйнятим
уїда́тися - (чіплятися; глибоко заходити куди-небудь - про дим пилюку тощо; приїдатися)
уїжджа́ти - (долати якусь відстань) [рідко]
уї́жно - (досить їжі)
уї́сти - (наїстися) [розм.]
уї́стися - (наїстися)
уї́хати - (їдучи потрапляти в середину
уйма́ти [діал.]
уйня́ти [діал.]
уйти́ - (пройти певну відстань) [діал.]
ука́жчик [розм.]
ука́жчиця [розм.]
ука́зник [розм.]
укалічі́ти - (скалічіти) [діал.]
ука́пати - (покрити що-небудь краплями)
ука́пувати - (покривати краплями; обкапувати)
укара́ння [діал.]
укара́ти [діал.]
Укая́лі - (річка в Південній Америці))
укида́тися [рідко]
укі́нчений [діал.]
укі́нчення [діал.]
укі́нчити [діал.]
укі́с - (скошування)
укі́сний - (від укіс - накошене)
укла́д - (у житті родині
уклада́льник - (фахівець)
уклада́ння - (уміщення складання)
уклада́ти - (класти)
уклада́тися - (складати пакувати речі
укла́дений - (до укласти)
укла́дення - (уміщення)
укла́дистий - (місткий)
укла́нданий [діал.]
укла́ндати - (убити; умовити) [діал.]
укла́сти - (спакувати)
укла́стися - (спакувати речі; підготуватися до сну)
уклика́ти [рідко]
уклі́н - (поклін)
уклі́нний - (від: уклін)
уклі́нність [рідко]
укло́н - (похила поверхня)
уклони́ти - (схилити) [рідко]
укло́нний - (від: уклон)
уклю́нутися - (з'явитися завестися)
укмі́тити - (помітити) [діал.]
укміча́ти [діал.]
уко́їти - (учинити) [розм.]
уко́їтися - (скоїтися) [розм.]
уколи́сувати [рідко]
уколо́ти - (поранити)
уко́лотий - (поранений)
уколо́шкати - (убити; заспокоїти - перен.) [фам.]
уколупну́ти [розм.]
уколу́пувати [розм.]
уко́лювати - (подразнювати ранити; прикро вражати)
уко́люватися - (уколювати себе чимось гострим)
уконтенто́ваний [рідко]
уконтентува́ння [рідко]
уконтентува́тися - (задовольнитися вдовольнитися; пригоститися
уко́паний - (виритий)
укопа́ти - (викопати вирити що-небудь)
уко́пувати - (викопувати виривати)
уко́ськаний [розм.]
уко́ськати [розм.]
уко́ськатися - (заспокоїтися; утихомиритися) [розм.]
уко́ськуватися - (заспокоюватися втихомирюватися)
укоти́ти - (робити поверхню гладкою)
укоти́тися - (стати рівним гладким - про поверхню)
укоха́тися [розм.]
уко́чений - (вирівняний; з гладкою поверхнею)