- А
- Б
- В
- Г
- Ґ
- Д
- Е
- Є
- Ж
- З
- И
- І
- Ї
- Й
- К
- Л
- М
- Н
- О
- П
- Р
- С
- Т
- У
- Ф
- Х
- Ц
- Ч
- Ш
- Щ
- Ю
- Я
-
- Ка
- Кв
- Ке
- Кз
- Ки
- Кі
- Кй
- Кк
- Кл
- Км
- Кн
- Ко
- Кп
- Кр
- Кс
- Кт
- Ку
- Кх
- Кш
- Кю
- Кя
- К'
-
Правопис українських слів на літери КО
коб [діал.]
ко́ба - (відлога) [діал.]
кобаламі́н - (один з вітамінів)
Ко́бе - (місто в Японії)
кобе́ля - (кошик) [діал.]
Кобеля́ки - (місто в Україні)
кобени́ти [рідко]
кобени́тися [фам.
кобза́р - (Кобзар - про Т.Г. Шевченка)
коби́ - (якби) [діал.]
коби́ла - (лошиця)
коби́лиця [рідко]
коби́льниця - (козла)
ко́бка - (відлога) [діал.]
ко́блик - (пічкур)
ковале́нків [розм.]
ковале́нко [розм.]
ковали́ха [розм.]
Ковали́шин *Жіночі прізвища можуть також мати в усіх відмінках форму 'Ковалишин'
ковалі́вна [розм.]
кова́льня [діал.]
Ковальчи́шин *Жіночі прізвища можуть також мати в усіх відмінках форму 'Ковальчишин'
кова́ч [діал.]
ковба́н - (колода) [діал.]
ковба́нитися [розм.]
ко́вбик [діал.]
ко́вбиця [діал.]
ко́вблик - (пічкур)
ковбо́йка - (сорочка; бриль)
ко́вбок - (колода) [діал.]
ко́вбочок [діал.]
ковелі́н - (мінерал)
Ко́вель - (місто в Україні)
кове́рець - (килим) [діал.]
коверзну́ти [розм.]
коверзу́ха [розм.]
ко́взалка [рідко]
кови́л [діал.]
ко́внір - (комір) [рідко]
ковніре́ць - (комірець) [рідко]
ковні́рчик [рідко]
Ко́вно - (стара назва м. Каунас) [іст.]
ко́ворот - (ворота) [арх.]
ко́втати - (бити стукати; битися
ковтки́ - (сережки) [діал.]
ко́втнути - (однокр. до 'ковтати') [діал.]
ковто́к - (ковтання)
ковтону́ти [розм.]
ковтя́к - (ковтун) [діал.]
ковтя́х - (ковтун)
ко́гут [діал.]
когу́тик [діал.]
когу́тячий [діал.]
ко́дло - (рідня нащадки; рід
ко́єць - (клітка для курей) [діал.]
кожа́н - (рід кажанів)
ко́жанка [діал.]
кожано́к [діал.]
кожні́сінький [розм.]
кожум'я́ка [іст.]
Кожум'я́ки - (місцевість)
кожу́шник [рідко]
козаки́н - (одяг) [іст.]
коза́р - (пастух кіз) [рідко]
козача́ [розм.]
козаче́нко - (син козака)
козаче́нько - (козак)
козачи́на - (козак)
козачня́ [зневажл.]
Козеле́ць - (місто в Україні)
козе́льок - (рослина) [частіше вживається у множині]
козері́г - (сузір'я Козеріг)
козе́тка [рідко]
кози́нець - (викривлення ніг у коня)
ко́зир-дівка [розм.]
козири́тися [розм.]
кози́рка - (козирна карта) [розм.]
козирки́ - (сани)
козирну́ти - (піти з козиря; похвалитися) [розм.]
козиря́ння - (хід з козиря у картах; хизування) [розм.]
козиря́ти - (ходити з козиря; хвалитися чимось) [розм.]
кози́ця [рідко]
козлето́н - (високий неприємний голос співака) [ірон.]
ко́злики - (козла)
козли́ця [рідко]