- А
- Б
- В
- Г
- Ґ
- Д
- Е
- Є
- Ж
- З
- И
- І
- Ї
- Й
- К
- Л
- М
- Н
- О
- П
- Р
- С
- Т
- У
- Ф
- Х
- Ц
- Ч
- Ш
- Щ
- Ю
- Я
-
- Ка
- Кв
- Ке
- Кз
- Ки
- Кі
- Кй
- Кк
- Кл
- Км
- Кн
- Ко
- Кп
- Кр
- Кс
- Кт
- Ку
- Кх
- Кш
- Кю
- Кя
- К'
-
Правопис українських слів на літеру К
клю́чниця [рідко]
ключови́й - (від: ключ - знаряддя)
кля́кнути - (дуже змерзши ставати малорухомим
кля́мра [рідко]
кля́скати - (плескати) [діал.]
кля́снути [діал.]
кля́сти [форми 'клену'
кляття́ - (клятьба) [діал.]
кля́уза [розм.]
кля́узний [розм.]
кля́узник [розм.]
кля́узниця [розм.]
кля́узничати [розм.]
кляча́ти [діал.]
клячи́ти [діал.]
КМДА - (Київська міська державна адміністрація)
кмет - (селянин) [іст.]
кмети́ти [рідко]
кметь - (селянин) [іст.]
Кми́тів Яр - (назва вулиці)
КМУ - (Києво-Могилянська академія)
КНДР - (Корейська Народно-Демократична Республіка)
кне́ля - (страва) [частіше вживається у множині]
кнель - (галушка)
книговидавни́цтво - (галузь економіки)
книгозбі́р - (бібліотека) [рідко]
Книн - (місто в Хорватії)
кнікс [арх.]
кні́ксен [арх.]
КНР - (Китайська Народна Республіка)
княжа́ [іст.]
кня́жий [іст.]
Кня́жий Затон - (назва вулиці)
князі́вство - (у найменуваннях країн Князівство: Князівство Монако)
коб [діал.]
ко́ба - (відлога) [діал.]
кобаламі́н - (один з вітамінів)
Ко́бе - (місто в Японії)
кобе́ля - (кошик) [діал.]
Кобеля́ки - (місто в Україні)
кобени́ти [рідко]
кобени́тися [фам.
кобза́р - (Кобзар - про Т.Г. Шевченка)
коби́ - (якби) [діал.]
коби́ла - (лошиця)
коби́лиця [рідко]
коби́льниця - (козла)
ко́бка - (відлога) [діал.]
ко́блик - (пічкур)
ковале́нків [розм.]
ковале́нко [розм.]
ковали́ха [розм.]
Ковали́шин *Жіночі прізвища можуть також мати в усіх відмінках форму 'Ковалишин'
ковалі́вна [розм.]
кова́льня [діал.]
Ковальчи́шин *Жіночі прізвища можуть також мати в усіх відмінках форму 'Ковальчишин'
кова́ч [діал.]
ковба́н - (колода) [діал.]
ковба́нитися [розм.]
ко́вбик [діал.]
ко́вбиця [діал.]
ко́вблик - (пічкур)
ковбо́йка - (сорочка; бриль)
ко́вбок - (колода) [діал.]
ко́вбочок [діал.]
ковелі́н - (мінерал)
Ко́вель - (місто в Україні)
кове́рець - (килим) [діал.]
коверзну́ти [розм.]
коверзу́ха [розм.]
ко́взалка [рідко]
кови́л [діал.]
ко́внір - (комір) [рідко]
ковніре́ць - (комірець) [рідко]
ковні́рчик [рідко]
Ко́вно - (стара назва м. Каунас) [іст.]
ко́ворот - (ворота) [арх.]
ко́втати - (бити стукати; битися
ковтки́ - (сережки) [діал.]
ко́втнути - (однокр. до 'ковтати') [діал.]
ковто́к - (ковтання)
ковтону́ти [розм.]
ковтя́к - (ковтун) [діал.]
ковтя́х - (ковтун)