- А
- Б
- В
- Г
- Ґ
- Д
- Е
- Є
- Ж
- З
- И
- І
- Ї
- Й
- К
- Л
- М
- Н
- О
- П
- Р
- С
- Т
- У
- Ф
- Х
- Ц
- Ч
- Ш
- Щ
- Ю
- Я
-
Правопис українських слів на літери ЦЕ
цебені́ти [розм.]
цебри́на [діал.]
цегли́ння [розм.]
цегля́рка [діал.]
це́дра - (зовнішній забарвлений шар кірки плодів цитрусових; подрібнена висушена апельсинова й лимонна кірка яка вживається як прянощі)
це́зій - (хімічний елемент)
Цейло́н - (острів в Індійському океані)
цейс - (оптичний прилад фірми «Цейс» ) [розм.]
цекі́вка - (інструмент)
целака́нт - (риба)
Це́лебес - (острів у Зондському архіпелазі)
целіба́т - (безшлюбність)
целі́т - (препарат целюлози)
целобіо́за - (основна структурна одиниця целюлози)
целоте́кс - (замінник шкіри)
целюла́за - (фермент який розщепляє целюлозу)
целюло́за - (клітковина)
цеме́нт [у множині вживається рідко]
цента́вр - (кентавр) [рідко]
центр - (точка перетину осей у фігурі)
центра́л - (у царській Росії – центральна каторжна тюрма) [іст.]
центра́лка [розм.]
центрова́ - (баскетболістка) [спорт.]
центрови́й - (від: центр)
центрови́к [розм.]
центу́рія - (військовий підрозділ у давньому Римі) [іст.]
це́нькання [діал.]
це́нькати [діал.]
це́нькнути [діал.]
цепелі́н - (дирижабль)
цепни́й [розм.]
цепови́й [розм.]
цера́та - (клейонка)
це́рбер - (пильний охоронець) [розм.]
церемонійме́йстер [рідко]
це́рій - (хімічний елемент)
це́рківця [рідко]
церко́вник [рідко]
церковнослов'я́нщина [розм.]
церолі́т - (мінерал)
церува́ння [діал.]
церува́ти [діал.]
церуси́т - (мінерал)
цеса́рець - (підданий Австро-Угорської монархії) [іст.
цеса́рочка - (птах)
цесаря́ - (пташа цесарки)
Цефе́й - (планета)
це́ха - (значок присвоєний цеху ремісників або якому-небудь товариству)
цехі́вка [розм.]
цехі́н - (старовинна золота монета) [іст.]
цехко́м - (цеховий комітет)
цехови́к [розм.]
цехште́йн - (верхній підрозділ пермської системи відкладень) [геол.]
цеце́ - (муха)
1
2