- А
- Б
- В
- Г
- Ґ
- Д
- Е
- Є
- Ж
- З
- И
- І
- Ї
- Й
- К
- Л
- М
- Н
- О
- П
- Р
- С
- Т
- У
- Ф
- Х
- Ц
- Ч
- Ш
- Щ
- Ю
- Я
-
- За
- Зб
- Зв
- Зг
- Зґ
- Зд
- Зе
- Зє
- Зж
- Зз
- Зи
- Зі
- Зй
- Зк
- Зл
- Зм
- Зн
- Зо
- Зп
- Зр
- Зс
- Зу
- Зц
- Зч
- Зш
- Зщ
- Зь
- Зю
- Зя
- З'
-
Правопис українських слів на літери ЗН
знава́ти [рідко]
знавісні́лий - (який утратив розум почуття міри; озвірілий; остогидлий)
знавісні́ло [розм.]
знавісні́ти [розм.]
зна́да - (принада спокуса)
знадво́ру [рідко]
зна́дібок [діал.]
знаді́б'я - (приладдя) [діал.]
зна́доба - (потреба) [розм.]
зна́йда - (дитина-підкидьок) [розм.
зна́йко [розм.]
знайо́мець [розм.]
знайомі́сінький [розм.]
знайо́мість [розм.]
знак - (мітка позначка
знамени́тість - (широка популярність славнозвісність)
знамени́то [розм.]
знаме́ння [книжн.]
знаме́но - (прапор) [рідко]
знаменува́тися - (відзначатися чим-небудь)
Зна́м'янка - (місто в Україні)
зна́ний - (відомий; славетний - рідко)
зна́но - (відомо) [рідко]
знапасти́ти [рідко]
знаро́шне - (навмисне) [розм.]
зна́ряд - (знаряддя; зброя) [діал.]
знаряджа́ти [діал.]
знаряджа́тися [діал.]
знаря́джений [діал.]
знаряди́тися - (спорядитися) [діал.]
зна́тися [розм.]
зна́тник - (знахар) [рідко]
зна́тниця [рідко]
зна́тно - (належним чином) [розм.]
знаття́ [рідко]
знать [збірн.]
знахо́дитися - (відшукуватися; бути в наявності)
зна́хорський [рідко]
зна́хурство [рідко]
зна́хурський [рідко]
зна́чення - (вага важливість; зміст)
зна́чити - (означати)
значи́тися - (бути позначеним)
зна́чить [розм.]
значі́ння - (розставлення позначок міток)
значки́ст [розм.]
значкови́й [рідко]
зне́бачки - (несподівано раптом)
знебу́тися [діал.]
знева́жний [рідко]
знева́жник [рідко]
знева́жниця [рідко]
знева́жно [рідко]
знева́жуваний [рідко]
знева́жувати [рідко]
зневіря́тися [рідко]
знеда́вна [рідко]
знедо́лений - (від: знедолити)
знемага́ти [рідко]
знемага́тися [рідко]
знемощі́лий [рідко]
знена́вида - (зненависть) [рідко]
знеохо́та [розм.]
знеохо́чений [розм.]
знеохо́чення [розм.]
знеохо́чувати [розм.]
знеохо́чуватися [розм.]
знепоко́єний [рідко]
знепоко́єно [рідко]
знепоко́юватися [рідко]
знерухо́мілий [рідко]
знерухо́міти [рідко]
знесамови́тілий [розм.]
знесамови́тіти [розм.]
1
2